| |
XIX століття - століття технічної революції і індустріалізації будівництва, вік заліза і скла, вік створення фантастичних споруд, що демонструють небувалі можливості нових матеріалів і техніки (Ейфелева башта в Парижі або Кришталевий Палац в Лондоні), вік перших міжнародних промислових виставок.
Нова течія в мистецтві, що дуже швидко завоювала практично весь світ, почалася в 80-і роки ХIX століття одночасно в Англії, Німеччині, Росії, Австрії, Італії, Франції, Бельгії, Іспанії, Фінляндії, Чехії, США. У різних країнах рух одержав різні назви: у Росії - "стиль модерну", в Німеччині, Швеції, Фінляндії - "югендстіль", в Австрії - "сецессион", у Франції, Бельгії, Голландії, Англії, США - "ар нуво", в Італії - "ліберті".
Перед стилем модерну ставилося завдання створення синтезу мистецтв, тому була необхідна спільна формальна мова, що зорово об'єднувала цілі твори і їх частини. Яскравим прикладом синтетичної стилю модерну може служити будь-який особняк, в якому починаючи від грат огорожі до віконних палітурок, дверних ручок, поручнів, меблів, посуду, тканин, світильників, драбин і інших складових елементів цілого, вирішено в одному ключі. Основною виразною формою і мотивом стилю модерну стала лінія, але не пряма, а гнучка, жива, примхлива, витончена, натхненна. Мова мистецтва модерна - це абстрактні форми, але живі, органічні, дихаючі і такі, що ростуть.
На рубежі століть закладаються основи нового вигляду мистецтва - дизайну і твору майстрів стилю модерну дали могутній імпульс для його подальшого розвитку в ХХ столітті. Дотепер форми стилю модерн, навіть розтиражовано сучасними майстрами, незмінно привертають увагу, оскільки людському оку, утомленому від жорстких прямих ліній, кутів і смутної зовнішності сучасного оточення, хочеться відпочити дивлячись на живі, витончені, красиві форми в стилі модерна.
Архитектор – призван создавать наилучшие условия для жизни не только современников, но и будущих поколений. Жолтовский Иван Васильевич
|
|
