| |
 
У Європі виробу китайського мистецтва ввійшли в моду в XVIII столітті. Як у багатих будинках, так і в житлах бідняків були найрізноманітніші китайські вироби прикладного мистецтва, які були популярні завдяки своїм екзотичним формам. Перше ніж у Європі почали виготовляти порцеляну (Д. Беттгер, 1707), багаті люди колекціонували загадковий і дорогу китайську порцеляну. Найбільш сильний вплив «китайський стиль» зробив на англійське меблеве мистецтво середини XVIII століття, і зокрема на один з періодів діяльності відомого англійського мебельника Томаса Чиппендейла. В історії англійських меблів це була, що недовго тривав, примхлива мода. Характерним для цієї моди було повсюдне захоплення китайськими ґратами, декоративними планками, так званої «китайщиной».
 
Предмети китайського мистецтва, які користувалися попитом завдяки своїй екзотиці, цінувалися надмірно високо. Були серед них, звичайно, і справжні цінності, як, наприклад, багато лакових предметів, тонка порцеляна, ніжна орнаментика; однак не можна не відзначити істотні недоліки: шаблонність і подрібненість ліній.
 
Китай був феодальною країною зі стійкими традиціями й надзвичайно скованим художнім сприйняттям. При незмінних правах і звичаях протягом 2000 років, аж до політичного звільнення, Китай не випробував ніякого глибокого розвитку.
 
Універсальним матеріалом, з якого китайці виготовляли тисячі речей, був бамбук. У руках спритного китайського ремісника він служив для виготовлення конструкцій, ґрат, перегородок у приміщеннях, різних плетених виробу, меблів і для безлічі інших цілей.
 
Искусство долговечно, жизнь коротка. Неизвестный автор
|
|
