| |
Бароко (італьян. Barocco - химерний). Звичайно, кажучи про мистецтво XVII століття, відзначають два основні стилі - бароко і класицизм, а також третє, поза стильовий реалістичний напрям. Всі ці стильові напрями існували одночасно, а іноді з'єднувалися в одному пам'ятнику, що не завжди дозволяє говорити про чистоту стилю в тому або іншому творі.
Батьківщиною бароко вважається Рим, а найбільш яскраві зразки архітектури цього стилю були створені в Італії, Іспанії, Португалії, Південній Німеччині, Чехії, Польщі, Литві, іспанських і португальських колоніях в Латинській Америці. У всіх цих країнах католицька церква мала дуже великий вплив і, таким чином, бароко став стилем, який вона узяла на озброєння.
Даний стиль покликаний продемонструвати багатство і престиж власника. Характерними особливостями стилю є: переважання криволінійних форм, пишнота, використання архітектурних форм (виті колони, архітектурний декор). Широке використання лакування, цінних матеріалів в обробці: золото, срібло, мідь, кістка, мармур, різні породи дерева, мозаїка, облицювання шпоною. Замість кругів і овалів попереднього стилю - складні контури спіралей. Замість гладких поверхонь - увігнуті і опуклі. Різьблення в'юнких стебел, вінків, раковин, гірлянд. Вперше з'являються повноцінні кабінети з обшивкою стін в єдиному стилі з меблями.
Искусство без мысли, что человек без души Белинский Виссарион Григорьевич
|
|
